короста
КОРО́СТА, и, ж.
1. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів.
Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис);
Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра – поширилась така короста, що люди аж плакали від люті й безсилля (Ю. Збанацький);
Тіло [жінки] було вкрите виразками і коростою, страхітливо смерділо (В. Лис);
Медвежа тулилось до матері, щоб зализала пекучу коросту на лопатках (Є. Пашковський).
2. розм. Уживається як лайливе слово.
– Невже i вiн за мною пазить? От короста! (Р. Андріяшик);
– Ах, ти ж короста! – обурився мєнт [міліціонер]. – Я ж тобі чотириста гривень давав, щоби ти мені ту хату на дрова продав (Люко Дашвар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- короста — коро́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- короста — I вербіж, сверблячка II див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- короста — -и, ж. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Зернова короста — різновид корости, що спричинюється череватим кліщем, який живе в зерні, соломі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- короста — (-и) ж., жрм, зневажл. Дівчина з фарбованим волоссям Короста — перефарбована дівчина (Сленг-лікбез 2). Словник жарґонної лексики української мови
- короста — Паразитарне шкірне захворювання людей і тварин, спричинене коростяним кліщем; зараження при безпосередньому контакті та через предмети. Універсальний словник-енциклопедія
- короста — КОРО́СТА, и, ж. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис, 1864, № 157); Короста — заразна хвороба, її викликає дуже маленький... Словник української мови в 11 томах
- короста — Короста, -ти ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. посл. Словник української мови Грінченка