1. Великий тлумачний словник сучасної мови

корувати

корува́ти

I -ую, -уєш, недок., перех.

Здирати кору.

II -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, діал.

Лікувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корувати — Корува́ти: — знімати кору [1] Словник з творів Івана Франка
  2. корувати — корува́ти 1 дієслово недоконаного виду здирати кору корува́ти 2 дієслово недоконаного виду лікувати діал. Орфографічний словник української мови
  3. корувати — КОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що. Обдирати кору. Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси (І. Франко); Два [лісоруби] пилили, два корували, він мав суччя стинати (А. Словник української мови у 20 томах
  4. корувати — ЛІКУВА́ТИ (застосовувати будь-які медичні засоби для припинення захворювання), ЛІЧИ́ТИ рідко, ЛІКАРЮВА́ТИ розм., ГО́ЇТИ розм. рідше, КОРУВА́ТИ діал., КУРУВА́ТИ діал. — Док.: полічи́ти. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Словник синонімів української мови
  5. корувати — КОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. Здирати кору. Ті стяте дерево керують. Ті ріжуть пилами, чверту-ють. Кладуть у стоси (Фр., X, 1954, 320); Два [лісоруби] пилили, два керували, він мав суччя стинати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 334). Словник української мови в 11 томах