1. Великий тлумачний словник сучасної мови

корчемний

корче́мний

-а, -е.

1》 Прикм. до корчма.

2》 Який не вилазить з корчми, днює і ночує там.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчемний — корче́мний прикметник арх. Орфографічний словник української мови
  2. корчемний — КОРЧЕ́МНИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до ко́рчма́; корчмарський (у 2 знач.). В тій хвилі отворилися корчемні двері (І. Франко); Велить [Гервазій] од кунтушів подати пояси, І ними із льохів корчемних три барила Поквапно добува (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  3. корчемний — КОРЧЕ́МНИЙ, а, е, заст. Те саме, що корчма́рський. Цікавий міг завсіди побачити й самого співака, що.. сидів за корчемним столом з звішеною головою (Фр., II, 1950, 200); Виявилось, що то були об’їждчики, котрі у проїжджаючих трусили корчемну горілку (Кроп., VI, 1960, 202). Словник української мови в 11 томах
  4. корчемний — Корчемний, -а, -е 1) Принадлежащій корчмѣ. 2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. Словник української мови Грінченка