коріняка
коріня́ка
-и, ж.
Великий, дебелий корінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коріняка — коріня́ка іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Тют., Вир, 1960, 106). Словник української мови в 11 томах