коріняка

коріня́ка

-и, ж.

Великий, дебелий корінь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коріняка — коріня́ка іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Тют., Вир, 1960, 106). Словник української мови в 11 томах