костомаха

Значення в інших словниках

1. костомаха — костома́ха 1 іменник жіночого роду велика кістка розм., зневажл. костома́ха 2 іменник жіночого роду про смерть розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
2. костомаха — див. смерть Словник синонімів Вусика
3. костомаха — КОСТОМА́ХА, и, ж., розм. 1. Те саме, що кі́стка 1. Всю ніч ока не стулив, Костомахи надавив (І. Франко); Доки собака вдячно розгризав костомаху, Андрійко, повеселівши, говорив (О. Бердник); – Венеція помирає, пане Перфекцій. Словник української мови у 20 томах
4. костомаха — КІ́СТКА (тверде утворення в тілі людини й тварини), КІСТЬ, КОСТОМА́ХА зневажл.; МАСЛА́К (МАСЛЯ́К) (перев. стегнове утворення або таке, що випинається з-під шкіри). Словник синонімів української мови
5. костомаха — КОСТОМА́ХА, и, ж., розм., зневажл. 1. Те саме, що кі́стка 1. Всю ніч ока не стулив, Костомахи надавив (Фр., X, 1954, 122); Хай-но покаже смерть носа, то я її люшнею по старих костомахах (Козл., Сонце.., 1957, 52); // Велика кістка. Словник української мови в 11 томах
6. костомаха — Костомаха, -хи ж. = костомара. Желех. Словник української мови Грінченка