1. Великий тлумачний словник сучасної мови

костуряка

костуря́ка

-и, ж. і ч.

Збільш. до костур.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костуряка — костуря́ка іменник жіночого або чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. костуряка — див. високий; палиця Словник синонімів Вусика
  3. костуряка — КОСТУРЯ́КА, и, ж. і ч. Збільш. до ко́стур. По дорозі він костурякою збивав траву (Панас Мирний); Стояв на ґанку й Тягнирядно із здоровенним костурякою в руці (А. Головко); Став [Яків] на ноги, тримаючись за ліжко .. Слухалися ноги, хоч і були, як ватяні.. Словник української мови у 20 томах
  4. костуряка — МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С. Словник синонімів української мови
  5. костуряка — Костуря́ка, -ки; -ря́ки, -ря́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. костуряка — КОСТУРЯ́КА, и, ж. і ч. Збільш. до ко́стур. По дорозі він костурякою збивав траву (Мирний, IV, 1955, 97); Стояв на ганку й Тягнирядно із здоровенним костурякою в руці (Головко, II, 1957, 126). Словник української мови в 11 томах
  7. костуряка — Костуря́ка, -ки ж. ув. отъ ко́стур. Словник української мови Грінченка