1. Великий тлумачний словник сучасної мови

коцик

ко́цик

-а, ч., рідко.

Зменш. до коц.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коцик — Вовняне покривало на ліжко [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. коцик — ко́цик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. коцик — КО́ЦИК, а, ч., розм. Зменш. до коц. Банзай узяв із ліжка коцик – крім того, що з відкритого вікна тягнуло гірською зимною вогкістю, у квартирі було студено через відмикання опалення (Любко Дереш); Донька спала у вiзочку пiд яблунею... Словник української мови у 20 томах
  4. коцик — КО́ЦИК, а, ч., рідко. Зменш. до коц. В куті біля дверей умивальник, насупротив нього великий куфер [скриня], застелений барвистим коциком (Фр., IV, 1950, 444). Словник української мови в 11 томах