кошикар
кошика́р
-я, ч.
Майстер, що плете кошики.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошикар — кошика́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кошикар — КОШИКА́Р, я́, ч. Майстер, що плете кошики. Тепер від першого Данькового враження про кошикаря не зосталося й сліду (О. Гончар); Надлетить [дим] .. від казана кошикарів, що виварюють на березі свіжу лозу. Словник української мови у 20 томах
- кошикар — Кошика́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кошикар — КОШИКА́Р, я, ч. Майстер, що плете кошики. Тепер від першого Данькового враження про кошикаря не зосталося й сліду (Гончар, Таврія.., 1957, 79). Словник української мови в 11 томах