крадіж
краді́ж
-дежу, ч.
Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крадіж — (таємне привласнення чогось чужого) кража, злодійство. Словник синонімів Полюги
- крадіж — краді́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крадіж — Злодійство; (чого) привласнення; (коней) конокрадство; (твору) пляґіят, св. плагіат; (сталий) розкрадання; (викрадення) (літака) запірвання, ф. гоп-стоп. Словник синонімів Караванського
- крадіж — КРАДІ́Ж, дежу́, ч. Те саме, що краді́жка. [Князь:] Розбоям, крадежам не дам ширитись (І. Франко); З шинку не вилазить [Бовкалиха], як чоловіка .. Словник української мови у 20 томах
- крадіж — КРАДІ́Ж (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), КРАДІ́ЖКА, ПОКРА́ЖА, КРА́ЖА, ЗЛОДІ́ЙСТВО, ЗЛОДІ́ЙЩИНА розм. Бачить він, що поліція веде межи собою вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (казка); Пшепшинський.. Словник синонімів української мови
- крадіж — Краді́ж, -дежу́, -же́ві; -дежі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крадіж — КРАДІ́Ж, дежу́, ч. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство. [Князь:] Розбоям, крадежам не дам ширитись (Фр., IX, 1952, 218); З шинку не вилазить [Бовкалиха], як чоловіка.. за крадіж у козу посаджено (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- крадіж — Крадіж, -жу м. Кража, воровство. Словник української мови Грінченка