красень

кра́сень

красеня і красня, ч.

1》 Вродливий хлопець, чоловік; вродливець.

2》 Про того, хто вирізняється своєю красою, про щось гарне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красень — кра́сень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. красень — Красунь, вродливець, красюк, хорошун, р. миловид, д. гарнюк. Словник синонімів Караванського
  3. красень — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. красень — [красеин'] -сеин'а/-с(‘)н'а, м. (на) -сеинеив'і/-снеив'і і -сеин'і/-с(‘)н'і, р. мн. -сеин'іў/-с(‘)н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. красень — КРА́СЕНЬ, кра́сеня і кра́сня, ч. 1. Уродливий хлопець, чоловік. Смільчака такого, такого красеня, .. як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі (Марко Вовчок); Се був високий, вродливий парубок .. – ідеал сільського красеня (І. Словник української мови у 20 томах
  6. красень — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови
  7. красень — Кра́сень, -сня, -сневі, -сню! кра́сні, -снів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. красень — КРА́СЕНЬ, кра́сеня і кра́сня, ч. 1. Уродливий хлопець, чоловік; уродливець. Смільчака такого, такого красеня, .. як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі (Вовчок, І, 1955, 346); Се був високий, вродливий парубок.. Словник української мови в 11 томах
  9. красень — Красень, -ня м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131. Словник української мови Грінченка