1. Словник української мови в 11 томах

красень

КРА́СЕНЬ, кра́сеня і кра́сня, ч.

1. Уродливий хлопець, чоловік; уродливець.

Смільчака такого, такого красеня, .. як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі (Вовчок, І, 1955, 346);

Се був високий, вродливий парубок.. — ідеал сільського красеня (Фр., IV, 1950, 454);

Чорний чуб і невеликі темні вуса робили з нього красня (Мик., II, 1957, 284).

2. Про того, хто виділяється своєю красою, про щось гарне.

Огнем тремтячим блиснула луска,— Але.. правиця відпуска У темну воду красня золотого (Рильський, II, 1960, 121);

Спочатку нічого не бачила [Софія] там, окрім круторогих красенів-волів (Гончар, Таврія, 1952, 138);

Добре тобі, місяцю ясний, Добре тобі, красеню світлий (Мур., Лірика, 1954, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красень — кра́сень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. красень — Красунь, вродливець, красюк, хорошун, р. миловид, д. гарнюк. Словник синонімів Караванського
  3. красень — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. красень — [красеин'] -сеин'а/-с(‘)н'а, м. (на) -сеинеив'і/-снеив'і і -сеин'і/-с(‘)н'і, р. мн. -сеин'іў/-с(‘)н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. красень — красеня і красня, ч. 1》 Вродливий хлопець, чоловік; вродливець. 2》 Про того, хто вирізняється своєю красою, про щось гарне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. красень — КРА́СЕНЬ, кра́сеня і кра́сня, ч. 1. Уродливий хлопець, чоловік. Смільчака такого, такого красеня, .. як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі (Марко Вовчок); Се був високий, вродливий парубок .. – ідеал сільського красеня (І. Словник української мови у 20 томах
  7. красень — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови
  8. красень — Кра́сень, -сня, -сневі, -сню! кра́сні, -снів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. красень — Красень, -ня м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131. Словник української мови Грінченка