1. Словник української мови в 11 томах

красивий

КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний 1.

Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Кв.-Осн., II, 1956, 311);

Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Мирний, І, 1954, 300);

Десь за садом співали дівчата. В однієї з них був особливо сильний і красивий голос (Грим., Подробиці.., 1956, 54);

//у знач. ім. краси́ве, вого, с. Те, що має приємний зовнішній вигляд, відзначається гармонією барв, ліній і т. ін.

У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне (Рильський, III, 1961, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красивий — красивий чи вродливий? Гарний, вродливий, красний, красивий, чудовий – ці українські прикметники значеннєво дуже близькі між собою й відповідають російським красивый, хороший. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. красивий — краси́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. красивий — ГАРНИЙ, ВРОДЛИВИЙ, фр. пишний; (жест) ефектний, театральний. Словник синонімів Караванського
  4. красивий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. красивий — [красивией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. красивий — Красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий Усі ці слова значеннєво є дуже близькі між собою й відповідають російським красивый, хороший. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. красивий — -а, -е. Те саме, що гарний 1). || у знач. ім. красиве, -вого, с. Те, що має приємний зовнішній вигляд, відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. красивий — хохл. (красівий) красний, хороший красний, прекрасний, гарний, прегарний, гарненький, гарнісінький гарнюсінький, гарнесенький, хороший, прехороший, хорошенький, чудовий, пречудовий, лепський, гожий, прегожий, вродливий, штепний, див. граціозний, елегантний, ізящний, пригожий, файний Словник чужослів Павло Штепа
  9. красивий — КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний 1. Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Г. Квітка-Основ'яненко); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Панас Мирний); Нафарбовані красиві губи одкрили низку чудових зубів (М. Словник української мови у 20 томах
  10. красивий — за краси́ві (прекра́сні, прега́рні і т. ін.) о́чі. Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Фразеологічний словник української мови
  11. красивий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  12. красивий — Красивий, -а, -е Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17. Словник української мови Грінченка