1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

красивий

Красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий

Усі ці слова значеннєво є дуже близькі між собою й відповідають російським красивый, хороший. Дехто так уподобав слово красивий, що забув усі інші слова-синоніми: красива дівчина, хоч можна сказати й гарна (вродлива, красна) дівчина. Дехто каже: «Який красивий будинок!» — не замислюючись над тим, що, може, краще сказати: гарний (чудовий) будинок.

Наведемо кілька прикладів із нашої класичної літератури й фольклору: «Гарна, як квітка гайова» (М. Номис); «На городі верба рясна, там стояла дівка красна» (народна пісня); «Вишию лишень я йому подушку гарну напродиво» (І. Нечуй-Левицький); «Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий» (М. Номис); «Хвалилася сусідам своїм молодиця: яка вона хороша, яка білолиця» (Я. Щоголів).

Прикметнику красивий народна мова надавала трохи іншого значення, ніж дехто надає йому тепер, — він указував не на саму красу, а на те, що надає людині краси: «Прибігли до його трупа, покропили цілющою водою — він зціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ще кращий став» (Казки й прислів’я, що записав І. Манжура).

Як бачимо з цих прикладів, українська класика й народна мова широко використовували багатство синонімів, дуже рідко вдаючись до слова красивий. Таких прикладів можна навести багато, не кажучи ще й про інші слова-діалектизми, наприклад: гожий, пригожий, красовитий, ловкий, файний («Кажуть люди, кажуть, що я — файна дівка». — Закарпатська пісня; «Ловкий парубок. — Із живих уст на Полтавщині; «Вдовине личко красовите». — Марко Вовчок). То яка потреба збіднювати мову, забувши цю словесну різноманітність, і пересипати писаний текст чи живу мову одним-однісіньким словом красивий? А тим часом ми вживаємо його навіть там, де воно ніскільки не підходить: «Твій учинок — дуже некрасивий».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красивий — красивий чи вродливий? Гарний, вродливий, красний, красивий, чудовий – ці українські прикметники значеннєво дуже близькі між собою й відповідають російським красивый, хороший. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. красивий — краси́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. красивий — ГАРНИЙ, ВРОДЛИВИЙ, фр. пишний; (жест) ефектний, театральний. Словник синонімів Караванського
  4. красивий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. красивий — [красивией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. красивий — -а, -е. Те саме, що гарний 1). || у знач. ім. красиве, -вого, с. Те, що має приємний зовнішній вигляд, відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. красивий — хохл. (красівий) красний, хороший красний, прекрасний, гарний, прегарний, гарненький, гарнісінький гарнюсінький, гарнесенький, хороший, прехороший, хорошенький, чудовий, пречудовий, лепський, гожий, прегожий, вродливий, штепний, див. граціозний, елегантний, ізящний, пригожий, файний Словник чужослів Павло Штепа
  8. красивий — КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний 1. Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Г. Квітка-Основ'яненко); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Панас Мирний); Нафарбовані красиві губи одкрили низку чудових зубів (М. Словник української мови у 20 томах
  9. красивий — за краси́ві (прекра́сні, прега́рні і т. ін.) о́чі. Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Фразеологічний словник української мови
  10. красивий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  11. красивий — КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний 1. Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Кв.-Осн., II, 1956, 311); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Мирний, І, 1954, 300); Десь за садом співали дівчата. Словник української мови в 11 томах
  12. красивий — Красивий, -а, -е Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17. Словник української мови Грінченка