красивий

хохл. (красівий) красний, хороший

красний, прекрасний, гарний, прегарний, гарненький, гарнісінький гарнюсінький, гарнесенький, хороший, прехороший, хорошенький, чудовий, пречудовий, лепський, гожий, прегожий, вродливий, штепний, див. граціозний, елегантний, ізящний, пригожий, файний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красивий — красивий чи вродливий? Гарний, вродливий, красний, красивий, чудовий – ці українські прикметники значеннєво дуже близькі між собою й відповідають російським красивый, хороший. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. красивий — краси́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. красивий — ГАРНИЙ, ВРОДЛИВИЙ, фр. пишний; (жест) ефектний, театральний. Словник синонімів Караванського
  4. красивий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. красивий — [красивией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. красивий — Красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий Усі ці слова значеннєво є дуже близькі між собою й відповідають російським красивый, хороший. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. красивий — -а, -е. Те саме, що гарний 1). || у знач. ім. красиве, -вого, с. Те, що має приємний зовнішній вигляд, відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. красивий — КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний 1. Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Г. Квітка-Основ'яненко); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Панас Мирний); Нафарбовані красиві губи одкрили низку чудових зубів (М. Словник української мови у 20 томах
  9. красивий — за краси́ві (прекра́сні, прега́рні і т. ін.) о́чі. Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Фразеологічний словник української мови
  10. красивий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  11. красивий — КРАСИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що га́рний 1. Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Кв.-Осн., II, 1956, 311); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Мирний, І, 1954, 300); Десь за садом співали дівчата. Словник української мови в 11 томах
  12. красивий — Красивий, -а, -е Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17. Словник української мови Грінченка