кришити

Значення в інших словниках

1. кришити — криши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. кришити — Локшити, розкришувати, (капусту — ще) шаткувати; П. сікти, рубати, тяти. Словник синонімів Караванського
3. кришити — див. ламати; розбивати; трощити Словник синонімів Вусика
4. кришити — КРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, недок., що і без дод. 1. Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на шматочки, на крихти. [Антось:] Руки в нього ти бачив? Залізо можна кришити (І. Микитенко); Камінь кришить вітер і негода. Дуб столітній хилиться від них (А. Словник української мови у 20 томах
5. кришити — вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). Фразеологічний словник української мови
6. кришити — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док. Словник синонімів української мови
7. кришити — Криши́ти, кришу́, кри́шиш, -шать; кри́шачи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кришити — КРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, недок., перех. 1. Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на дрібні шматочки, на крихти. [Антось:] Руки в нього ти бачив? Залізо можна кришити (Мик. Словник української мови в 11 томах
9. кришити — Криши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201. Словник української мови Грінченка