кровавити

Значення в інших словниках

1. кровавити — крова́вити дієслово недоконаного виду кривавити рідко Орфографічний словник української мови
2. кровавити — КРОВА́ВИТИ, влю, виш; мн. крова́влять; недок., кого, що і без прям. дод., заст. Кривавити. Оті причитання та споминки з дитинячих літ рвали його душу, кровавили серце (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
3. кровавити — КРИВА́ВИТИ (виділяти кров, стікати кров'ю), КРИВА́ВИТИСЯ, КРОВОТО́ЧИТИ, КРОВИ́ТИ розм., КРОВА́ВИТИ заст., КЕРВА́ВИТИ діал. Рука кривавила вже й через хустку (Ірина Вільде); Люди заціпили зуби, що вже кривавились від цинги, і мало не заплакали (В. Словник синонімів української мови
4. кровавити — КРОВА́ВИТИ, влю, виш; мн. кровавлять; недок., перех. і неперех., заст. Кривавити. Споминки.. рвали його душу, кровавили серце (Фр., II, 1950, 203). Словник української мови в 11 томах