крос

-у, ч.

1》 Спортивний біг або перегони пересіченою місцевістю з подоланням природних перешкод.

2》 У боксі – зустрічний удар, коли рука боксера перехрещує руку супротивника.

Телефонний крос — проміжний пристрій для з'єднання зовнішніх абонентських ліній з проводами абонентських приладів телефонної станції; щит перемикань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крос — (фр., нім. — крючки, шипи) 1. Декоративний елемент у вигляді шпиля з кількома завершеннями, який дещо нагадує хрестоцвіт. 2. Те саме, що і краб. 3. Приміщення в установі, де об'єднані проводи для телефонного або телеграфного зв'язку. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. крос — КРОС, у, ч. 1. Спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену. Зрозуміло, не на сто метрів, а на великому кросі (Коч., II, 1956, 13); Лижний крос. Словник української мови в 11 томах
  3. крос — КРОС¹, у, ч. 1. Вид спортивних змагань – біг, ходіння на лижах або перегони по пересіченій місцевості. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену. Зрозуміло, не на сто метрів, а на великому кросі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. крос — крос 1 іменник чоловічого роду біг; удар у боксі крос 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  5. крос — (від англ. cross – пересікати, переходити) 1. Допоміжне приміщення телефонної станції, де встановлено щит перемикання. 2. Біг по пересіченій місцевості з подоланням підйомів, спусків, канав та інших природних перешкод. 3. У боксі – зустрічний удар. Словник іншомовних слів Мельничука