крос

КРОС¹, у, ч.

1. Вид спортивних змагань – біг, ходіння на лижах або перегони по пересіченій місцевості.

[Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену. Зрозуміло, не на сто метрів, а на великому кросі (І. Кочерга);

У Чебоксарах перед війною брав призові місця на кросах. Але так бігати, як нині, – не доводилося (Є. Доломан);

Звідки нині в молодого візьметься та сила? .. Як щодня гасає, біга, робить фізкультуру? Всякі кроси там, та бокси, та змагання різні (П. Глазовий);

Небачений в наших степах мороз сорокового року поміг мені виграти лижний крос імені маршала Тимошенка (П. Загребельний).

2. У боксі – зустрічний удар, коли рука боксера перехрещує руку супротивника.

– Є в боксі .. удар, зветься “штопор”, .. він схожий на крос з поворотом кулака долонею вниз (В. Собко);

Крос належить до сильних ударів, ефективність якого залежить від вкладання маси тіла в удар (з наук.-попул. літ.).

КРОС², а, ч., техн.

1. Зібрані в джгут дроти, прокладені й закріплені на шасі радіоапаратури, пультах керування і т. ін.

Часто для полегшення ремонтних робіт у кросах використовують дроти кількох кольорів (з навч. літ.);

Для правильного облаштування кросів краще використовувати спеціальні затискачі та інші інструменти (із журн.).

2. Приміщення телефонної станції або телеграфного підприємства, де встановлюється щит перемикання – місце з'єднання зовнішніх абонентських ліній із дротами абонентських приладів телефонної станції.

Кроси дозволяють захищати порти телефонної мережі від постійних напруг (з наук.-техн. літ.);

Для убезпечення підключеної апаратури в кросах може встановлюватися грозозахист (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крос — (фр., нім. — крючки, шипи) 1. Декоративний елемент у вигляді шпиля з кількома завершеннями, який дещо нагадує хрестоцвіт. 2. Те саме, що і краб. 3. Приміщення в установі, де об'єднані проводи для телефонного або телеграфного зв'язку. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. крос — КРОС, у, ч. 1. Спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену. Зрозуміло, не на сто метрів, а на великому кросі (Коч., II, 1956, 13); Лижний крос. Словник української мови в 11 томах
  3. крос — крос 1 іменник чоловічого роду біг; удар у боксі крос 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  4. крос — -у, ч. 1》 Спортивний біг або перегони пересіченою місцевістю з подоланням природних перешкод. 2》 У боксі – зустрічний удар, коли рука боксера перехрещує руку супротивника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крос — (від англ. cross – пересікати, переходити) 1. Допоміжне приміщення телефонної станції, де встановлено щит перемикання. 2. Біг по пересіченій місцевості з подоланням підйомів, спусків, канав та інших природних перешкод. 3. У боксі – зустрічний удар. Словник іншомовних слів Мельничука