1. Великий тлумачний словник сучасної мови

круговий

кругови́й

-а, -е.

1》 Який відбувається, здійснюється по кругу, по колу. Кругова оборона.

Кругова порука — а) взаємна відповідальність у певному середовищі, групі тощо; б) взаємне приховування, взаємний порятунок.

2》 у знач. ім. кругова, -вої, ж., заст. Чарка, з якої почережно п'ють усі, хто сидить за столом, у колі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круговий — кругови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круговий — Коловий, навколий Словник чужослів Павло Штепа
  3. круговий — КРУГОВИ́Й, а́, е́. Який відбувається, здійснюється, розташовується, переміщується і т. ін. по кругу, по колу. Двері я замкну. Цезар обійде покій круговим хідником (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. круговий — кругова́ пору́ка. 1. Взаємна відповідальність у певному соціальному середовищі, колективі, групі людей за кого-, що-небудь. Селяни були зв’язані круговою порукою, тобто відповідали один за одного своїм майном за сплату податків (З підручника). Фразеологічний словник української мови
  5. круговий — КРУГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який відбувається, здійснюється по круту, по колу. Круговий рух; На одному возі Іскров.. встановив кулемета, щоб з нього вільно можна було вести круговий обстріл (Бойч. Словник української мови в 11 томах
  6. круговий — Круговий, -а, -е 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме. Словник української мови Грінченка