кріпак-утікач
кріпа́к-утіка́ч
кріпака-утікача, ч., іст.
Кріпак, який утікав від свого власника – поміщика на вільні землі, де не було кріпацтва.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
кріпа́к-утіка́ч
кріпака-утікача, ч., іст.
Кріпак, який утікав від свого власника – поміщика на вільні землі, де не було кріпацтва.