кудлатий

кудла́тий

-а, -е.

1》 Який має довгу скуйовджену вовну; кошлатий, патлатий.

|| З довгою розкуйовдженою вовною.

|| Зробл. із шкури з такою вовною (про одяг, головні убори).

|| З довгим і нерівним ворсом; волохатий (про тканини та вироби з них).

|| у знач. ім. кудлатий, -того, ч. Про тварину з довгою скуйовдженою вовною.

2》 Який має густе та розпатлане волосся на голові чи обличчі; патлатий.

|| З густим розпатланим волоссям.

|| Розпатланий, скуйовджений.

|| у знач. ім. кудлатий, -того, ч. Про людину з густим і розпатланим волоссям на голові чи обличчі.

3》 перен. З густими гілками, густим листям і т. ін., що нерівно стирчать.

|| Який має вигляд пасма або клаптів (про хмари, туман і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кудлатий — кудла́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кудлатий — Патлатий, КОШЛАТИЙ, кудластий, волосатий, волохатий, жм. пелехатий; розпатланий, скуйовджений. Словник синонімів Караванського
  3. кудлатий — I кодлатий, кудластий, лахматий, пелехатий, чубатий II див. кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
  4. кудлатий — КУДЛА́ТИЙ, а, е. 1. Який має довгу скуйовджену шерсть, вовну; кошлатий (у 2 знач.), патлатий. Чіпка вступив у двір. Велика чорна кудлата собака кинулась на його з-під загороди (Панас Мирний); Дітям сняться Кудлаті білі ведмеді (І. Словник української мови у 20 томах
  5. кудлатий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. кудлатий — КУДЛА́ТИЙ, а, е. 1. Який має довгу скуйовджену вовну; кошлатий, патлатий. Чіпка вступив у двір. Велика чорна кудлата собака кинулась на його з-під загороди (Мирний, II, 1954, 166); Прозорий вечір сліп, І ліс наїжився... Словник української мови в 11 томах
  7. кудлатий — Кудлатий, -а, -е Косматый, мохнатый. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добро. Ном. 1372. Вус кудлатий. Левиц. І. 34. Вхопив за бороду кудлату. Котл. Ен. V. 49. Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. Словник української мови Грінченка