кудрі

Значення в інших словниках

1. кудрі — КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від розкоші кудрі (кучері) в'ються, від журби січуться (Номис); Ішов, ішов, аж з русих кудрів В три ряди капав піт на ніс (І. Котляревський); Його русяве волосся спадало густими кудрями на плечі (І. Словник української мови у 20 томах
2. кудрі — КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499). Словник української мови в 11 томах
3. кудрі — Кудрі см. кудерь. Словник української мови Грінченка