1. Словник української мови у 20 томах

кудрі

КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко.

Кучері (у 1 знач.).

Від розкоші кудрі (кучері) в'ються, від журби січуться (Номис);

Ішов, ішов, аж з русих кудрів В три ряди капав піт на ніс (І. Котляревський);

Його русяве волосся спадало густими кудрями на плечі (І. Франко);

Тоді орли сизопері налітали, На кудрі наступали, З лоба очі висмикали (А. Кащенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кудрі — -ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кудрі — КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499). Словник української мови в 11 томах
  3. кудрі — Кудрі см. кудерь. Словник української мови Грінченка