1. Словник української мови у 20 томах

кужелина

КУЖЕ́ЛИНА, и, ж., розм.

Те саме, що ку́жі́ль.

Ой поїхав мій миленький по сіно у степ, А я свою кужелину та й на землю – геп! (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кужелина — куже́лина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кужелина — див. вихор Словник синонімів Вусика
  3. кужелина — -и, ж., розм. Те саме, що кужіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кужелина — КУЖІ́ВКА (КУЖІ́ЛКА) (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ (КУЖІ́ЛЬ), КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм., КРУЖІ́ВКА діал. Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник... Словник синонімів української мови
  5. кужелина — КУЖЕ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що ку́жі́ль. Словник української мови в 11 томах
  6. кужелина — Кужелина, -ни ж. = кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325. Словник української мови Грінченка