кукібливий

кукі́бливий

-а, -е, діал.

Бережливий, дбайливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукібливий — кукі́бливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. кукібливий — див. бережливий Словник синонімів Вусика
  3. кукібливий — КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий, охайний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що .. так повела господарство (Ганна Барвінок); Кавчить кирпоносий, кукібливий крук, довбаючи дзьобом дебелого дуба (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. кукібливий — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Словник синонімів української мови
  5. кукібливий — КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що.. так повела господарство (Барв., Опов.., 1902, 426). Словник української мови в 11 томах
  6. кукібливий — Кукібливий, -а, -е = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка