кукібливий

ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку — і в квітник (М. Рильський); Видатний майстер російського театру (К. С. Станіславський) завжди був уважним і турботливим другом українського мистецтва (А. Бучма); Ні, це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя, — клопітливих трудівниць, добросердечних господинь... Це були ув'язнені (Ю. Збанацький); Онися дуже любила своїх онуків і гляділа їх як найпильніша нянька (І. Нечуй-Левицький); Сувора (тітка) і, здається, сухувата. Але уважна, сердечна, мов рідна мати (А. Хижняк); Хто дбалий, той до всього здалий (І. Франко); (Руфін:) Вона пішла по лікаря для мене. (Круста:) Яке-то щастя мати жінку дбайну! (Леся Українка); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Він був покладний і запопадний чоловік, але був крутий на вдачу (І. Нечуй-Левицький).

ОЩА́ДЛИВИЙ (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ОЩА́ДНИЙ, БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, ЕКОНО́МНИЙ, ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, ЩАДЛИ́ВИЙ рідше, КУКІ́БНИЙ діал., КУКІ́БЛИВИЙ діал. Ні, він не скупий, — він тільки ощадливий (І. Багмут); Працьовитий, ощадний, любив (Василь) порядок, — тож і все йшло у нього порядком і статком (І. Франко); Бережливі господарі; Економне ведення господарства; Заощадливий хлопець дмухнув на світло і в ту ж мить у хаті залягла глибока чорна ніч (Я. Качура); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що.. так повела господарство (Ганна Барвінок). — Пор. 1. скупи́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукібливий — кукі́бливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. кукібливий — див. бережливий Словник синонімів Вусика
  3. кукібливий — -а, -е, діал. Бережливий, дбайливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кукібливий — КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий, охайний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що .. так повела господарство (Ганна Барвінок); Кавчить кирпоносий, кукібливий крук, довбаючи дзьобом дебелого дуба (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. кукібливий — КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що.. так повела господарство (Барв., Опов.., 1902, 426). Словник української мови в 11 томах
  6. кукібливий — Кукібливий, -а, -е = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка