кулакувати
кулакува́ти
-ую, -уєш, недок., перех., діал.
Те саме, що кулачити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулакувати — кулакува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- кулакувати — див. бити Словник синонімів Вусика
- кулакувати — КУЛАКУВА́ТИ, ую, уєш, КУЛА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, розм. Бити кулаками (у 1 знач.). Як прозрів [Турн], кулачив Рутулян (І. Котляревський); Лемко, почувшись свобідним, піймав близько стоячого Сука, повалив на землю і ну ж колінами толочити... Словник української мови у 20 томах
- кулакувати — КУЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Те саме, що кула́чити. Семен доки кричав на жінку, доки кулакував дочку, а далі сів на ослін та й став чупер на голові микати (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах