1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кулачище

кулачи́ще

-а, ч. і с.

Збільш. до кулак 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулачище — кулачи́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кулачище — КУЛАЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до кула́к 1. – Як телепне [Тарасій] по голові кулачищем (І. Нечуй-Левицький); Гей, як Біда теє вчула, Кулачищем замахнула (І. Франко); Два бандити навалились на нього, наносячи удари здоровенними кулачищами (І. Словник української мови у 20 томах
  3. кулачище — КУЛАЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до кула́к 1. — Як телепне [Тарасій] по голові кулачищем (Н.-Лев., III, 1956, 397); Гей, як Біда теє вчула, Кулачищем замахнула (Фр., X, 1954, 135); Два бандити навалились на нього, наносячи удари здоровенними кулачищами (Цю-па, Три явори, 1958, 35). Словник української мови в 11 томах