кулачковий

кулачко́вий

-а, -е, спец.

Прикм. до кулачок 2).

|| Який має кулачки. Кулачкова муфта.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулачковий — кулачко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кулачковий — КУЛАЧКО́ВИЙ, а, е, спец. Прикм. до кулачо́к 2. Феня з подругою Галею везла з-за Волги .. диск ферадо, кулачкові шестерні і все інше, без чого цей трактор міг ще сто років стояти в ярку, іржавіти й уростати в землю (М. Словник української мови у 20 томах
  3. кулачковий — КУЛАЧКО́ВИЙ, а, е, спец. Прикм. до кулачо́к 2; // Який має кулачки. Розподільний, або кулачковий, вал служить для того, щоб відкривати клапани циліндрів у певній послідовності і в необхідний момент (Автомоб., 1957, 44); Кулачкові механізми; Кулачкова муфта. Словник української мови в 11 томах