кулачок

кулачо́к

-чка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до кулак 1).

2》 спец. Те саме, що кулак 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулачок — кулачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кулачок — [кулачок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. кулачок — КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка .. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (І. Нечуй-Левицький); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати. Словник української мови у 20 томах
  4. кулачок — КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати. Словник української мови в 11 томах
  5. кулачок — Кулачо́к, -чка м. ум. отъ кулак. Словник української мови Грінченка