кулачок
кулачо́к
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулачок — [кулачок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
- кулачок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до кулак 1). 2》 спец. Те саме, що кулак 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулачок — КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка .. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (І. Нечуй-Левицький); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати. Словник української мови у 20 томах
- кулачок — КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати. Словник української мови в 11 томах
- кулачок — Кулачо́к, -чка м. ум. отъ кулак. Словник української мови Грінченка