1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кулеметний

кулеме́тний

-а, -е.

Прикм. до кулемет.

|| Озброєний кулеметом (кулеметами).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулеметний — кулеме́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кулеметний — [кулеиметнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. кулеметний — КУЛЕМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кулеме́т. Тоді трипала кулеметна траса потягнеться вогнем до літака (П. Воронько); По найвидніших гребенях ворог виставив поодинокі кулеметні гнізда (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кулеметний — КУЛЕМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кулеме́т. По найвидніших гребенях ворог виставив поодинокі кулеметні гнізда (Гончар, III, 1959, 95); Кулеметні черги краяли степове безгоміння (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 5); // Озброєний кулеметом (кулеметами). Словник української мови в 11 томах