1. Великий тлумачний словник сучасної мови

куликати

кулика́ти

-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, діал.

Пити (горілку, вино і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куликати — кулика́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. куликати — КУЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод., діал. Пити (горілку, вино і т. ін.). Правда, лучалось ярмаркувати, – Із ляхами кожухи на жупани міняти Та й горілочку добре куликати (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. куликати — ПИ́ТИ що і без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИ розм., КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм., ХИЛИ́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ВИХИЛЯ́ТИ розм., СМОКТА́ТИ розм., ЧЕРКА́ТИ (ЧИРКА́ТИ) розм., ЦМУ́ЛИТИ (ЦМО́ЛИТИ) розм., ЧАРКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. куликати — КУЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, діал. Пити (горілку, вино і т. ін.). Правда, лупалось ярмаркувати,— Із ляхами кожухи на жупани міняти Та й горілочку добре куликати (Морд., І, 1958, 132). Словник української мови в 11 томах