куликнути

куликну́ти

у, -неш, док., перех. і без додатка, діал.

Однокр. до куликати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куликнути — куликну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. куликнути — КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., діал. Однокр. до кулика́ти. [Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
  3. куликнути — КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до кулика́ти. [Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Галан, І, 1960, 399). Словник української мови в 11 томах