куликнути
КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., діал.
Однокр. до кулика́ти.
[Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Я. Галан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куликнути — куликну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- куликнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до куликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куликнути — КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до кулика́ти. [Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Галан, І, 1960, 399). Словник української мови в 11 томах