1. Словник української мови в 11 томах

куликнути

КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до кулика́ти.

[Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Галан, І, 1960, 399).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куликнути — куликну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. куликнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до куликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куликнути — КУЛИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., діал. Однокр. до кулика́ти. [Боб:] Ото бояться, щоб, чого доброго, без них не куликнув (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах