кульга
кульга́
-и, ч. і ж., розм.
Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кульга — кульга́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину * Але: дві, три, чотири кульги́ розм. кульга́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину * Але: дві, три, чотири кульги́ діал. Орфографічний словник української мови
- кульга — див. кульгавий Словник синонімів Вусика
- кульга — КУЛЬГА́, и́, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою, ушкодженою чи хворою ногою. Ярослав Мудрий – напрочуд жива, складна натура, загартований нещастями кульга і книжник (з наук.-попул. літ.); // Нога з протезом. Словник української мови у 20 томах
- кульга — КУЛЬГА́, и, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою. Словник української мови в 11 томах
- кульга — Кульга́, -ги́ м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125. Словник української мови Грінченка