куліш

кулі́ш

-лешу, ч.

Густий суп (здебільшого з пшона).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Куліш — Кулі́ш прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. куліш — [кул’іш] -леишу, -леишем, м. (на) -леиш'і, р. мн. -леиш'іў Орфоепічний словник української мови
  3. куліш — КУЛІ́Ш, лешу́, ч. Густа юшка (перев. з пшона). Іваниха не відповіла, – не хотіла вже заводитись, – і почала розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка); В перший вечір сів [Олексій] з нами всіма за стіл вечеряти... Словник української мови у 20 томах
  4. куліш — Пшоняна страва в укр. кухні, яку готують на м'ясній юшці або на воді, готовий к. затирають салом із цибулею і часником, смачним вважають густий к. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Куліш — див. Куліш, Пантелеймон Олександрович Філософський енциклопедичний словник
  6. Куліш — Кулі́ш, -ліша́, -ліше́ві, -ше́м (пр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. куліш — КУЛІ́Ш, лешу́, ч. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолоний куліш — Як знаєш, так його і їж (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. куліш — Куліш, -шу м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка