кумани
кума́ни
-ів, мн. (одн. куман, -а, ч.), заст.
Половці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кумани — КУМА́НИ, ів, мн. (одн. кума́н, а, ч.; кума́нка, и, ж.), заст. Половці. Куманам легше тікати.., оскільки вони, кочуючи в шатрах, можливо, і в змозі тікати (В. Малик); – За тебе й проста куманка не хоче йти – не маєш ти навіть воза свого (В. Словник української мови у 20 томах
- кумани — див. кипчаки Універсальний словник-енциклопедія
- кумани — КУМА́НИ, ів, мн. (одн. кума́н, а, ч.), заст. Половці. Словник української мови в 11 томах