куманець

кумане́ць

-нця, ч.

Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куманець — кумане́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. куманець — КУМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Керамічний, переважно полив'яний і оздоблений посуд, що має форму диска або кільця з вигнутими ручкою та носиком, горловиною та ніжкою-підставкою. Словник української мови у 20 томах
  3. куманець — КУМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса. Яснопільський дячок Діонісій, вихиливши, щоправда, перед тим куманець медку, присягався, що на власні вуха чув... Словник української мови в 11 томах