купочки

ку́почки

незм., дит.

Те саме, що купоньки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купочки — ку́почки присудкове слово незмінювана словникова одиниця дит. Орфографічний словник української мови
  2. купочки — КУ́ПОЧКИ, дит. Пестл. до ку́пки. Бовтається [Явдоха] руками та ногами, вихиля черевом і попереком і приговорює: “.. купочки-купоньки!” (Г. Квітка-Основ'яненко); – Господи помилуй, Господи помилуй! – приговорювала Олена Іванівна, не перестаючи хлюпати. Словник української мови у 20 томах
  3. купочки — КУ́ПОЧКИ, дит. Пестл. до ку́пки. Бовтається [Явдоха] руками та ногами, вихиля черевом і попереком і приговорює: «..купочки-купоньки!» (Кв.-Осн., II, 1956. 183). Словник української мови в 11 томах
  4. купочки — Купочки гл., дѣтс. = купі. Словник української мови Грінченка