куп'я
куп'я́
-я, с.
Збірн. до купина I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куп'я — ку́п'я́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- куп'я — КУ́П'Я́, я́, с. Збірн. до ку́пина́. Сидухи та перепічайки з бубликами, з варивом, сидять на горбиках, мов ті жаби на маленьких болотяних острівцях та куп'ї (І. Словник української мови у 20 томах
- куп'я — Куп'я́, -я́ с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Чуб. І. 120. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару. Дещо. Словник української мови Грінченка