1. Великий тлумачний словник сучасної мови

куркуляка

куркуля́ка

-и, ч., іст.

Збільш. до куркуль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркуляка — куркуля́ка іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. куркуляка — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. куркуляка — КУРКУЛЯ́КА, и, ч., розм., зневажл. Збільш. до курку́ль. Заговорив [парубок] згодом, підвівши очі: – Ти от повіриш, мій хазяїн – куркуляка ж який: мав сімдесят десятин землі (А. Головко); На зріст куркуляка був такий високий, що Василь перед ним здавався підлітком (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. куркуляка — КУРКУЛЯ́КА, и, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль. Заговорив [парубок] згодом, підвівши очі: — Ти от повіриш, мій хазяїн — куркуляка ж який: мав сімдесят десятин землі (Головко, II, 1957, 12); На зріст куркуляка був такий високий, що Василь перед ним здавався підлітком (Довж., І, 1958, 83). Словник української мови в 11 томах