кусак

куса́к

-а, ч., діал.

Кусок, кусень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусак — куса́к іменник чоловічого роду кусень діал. Орфографічний словник української мови
  2. кусак — КУСА́К, а́, ч., діал. Кусок, кусень. Вкусив [Бовдур] усім ротом кусак хліба (І. Франко); Можна було подумати, що сей чоловік страшенно голоден, – з такою ненажерливою захланністю теребив він свій хліб... Словник української мови у 20 томах
  3. кусак — ШМАТО́К (частина, відділена, відбита, відрізана тощо від чогось), ШМАТ, КУСО́К, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРПА́ЛКА) (ЦУРУПА́ЛОК) розм., ШМАТИ́НА розм., КУ́СЕНЬ розм., КУС розм., КАВА́ЛОК розм., ШТУ́КА заст., ШКАМАТОК діал., КУСА́К діал., ЛУ́СТА діал. Словник синонімів української мови
  4. кусак — КУСА́К, а́, ч., діал. Кусок, кусень. Вкусив [Бовдур] усім ротом кусак хліба (Фр., І, 1955, 300); Невістка вложила в бесаги три книші, кусак солонини, вузлик бринзи (Черемш., Тв., 1960, 235). Словник української мови в 11 томах
  5. кусак — Куса́к, -ка м. = кусок. Кусок сала. Шух. І. 50. Словник української мови Грінченка