кусливий
кусли́вий
-а, -е.
Який кусається (у 1 знач.).
|| перен. Дошкульний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кусливий — кусли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- кусливий — Кусючий; (- слова) дошкульний, колючий, їдкий, щипучий. Словник синонімів Караванського
- кусливий — див. злий Словник синонімів Вусика
- кусливий — КУСЛИ́ВИЙ, а, е. Який кусається. – Такий у нього якийсь вид, мов у тої кусливої собаки, що лащиться, на животі повзає, але так і чуєш, що вона може загарчати і кинутись на тебе (І. Франко); Дві хмари стріл зустрілися. Словник української мови у 20 томах
- кусливий — КУСЛИ́ВИЙ, а, е. Який кусається (у 1 знач.). — Такий у нього якийсь вид, мов у тої кусливої собаки, що лащиться, на животі повзає, але так і чуєш, що вона може загарчати і кинутись на тебе (Фр. Словник української мови в 11 томах
- кусливий — Кусливий, -а, -е Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива. Канев. у. Словник української мови Грінченка