1. Великий тлумачний словник сучасної мови

куцанчик

куца́нчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до куцан.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куцанчик — куца́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. куцанчик — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. куцанчик — КУЦА́НЧИК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до куца́н 1. Чорнявий моторний куцанчик, склавши долоні, щось кричав йому знизу (О. Ільченко); А оскільки наш староста низенький на зріст, досить стабільний куцанчик, то аж до восьмого класу ходив у вітальниках-дітлахах (Г. Усач). Словник української мови у 20 томах
  4. куцанчик — КУЦА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до куца́н. Чорнявий моторний куцанчик, склавши долоні, щось кричав йому знизу (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 8). Словник української мови в 11 томах