куцанчик
див. низький
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куцанчик — куца́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- куцанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до куцан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куцанчик — КУЦА́НЧИК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до куца́н 1. Чорнявий моторний куцанчик, склавши долоні, щось кричав йому знизу (О. Ільченко); А оскільки наш староста низенький на зріст, досить стабільний куцанчик, то аж до восьмого класу ходив у вітальниках-дітлахах (Г. Усач). Словник української мови у 20 томах
- куцанчик — КУЦА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до куца́н. Чорнявий моторний куцанчик, склавши долоні, щось кричав йому знизу (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 8). Словник української мови в 11 томах