куя
куя́
-ї, ч., зах.
Понура людина; старий буркотун.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куя — Куя́, куї́ м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31. Словник української мови Грінченка