1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кікбоксинг

кікбо́ксинг

-у, ч.

Вид спорту, що поєднує техніку та правила боксу з прийомами східних єдиноборств.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кікбоксинг — кікбо́ксинг іменник чоловічого роду вид спорту Орфографічний словник української мови
  2. кікбоксинг — [к'іґбоксиенг] -гу, м. (на) -гу Орфоепічний словник української мови
  3. кікбоксинг — КІКБО́КСИНГ, у, ч. Різновид боксу, в якому дозволені удари по корпусу противника не тільки руками, але й ногами. Кікбоксинг зародився в США (з наук.-попул. літ.); Кікбоксинг здобув популярність у світі, зокрема завдяки кіно (з газ.). Словник української мови у 20 томах