кіпець
кіпе́ць
-пця, ч., діал.
Горбок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіпець — кіпе́ць іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- кіпець — КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок. Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (І. Франко); Якби частину урожаю Куликовці не заховали в сусідів або не закопали в кіпці... Словник української мови у 20 томах
- кіпець — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є. Словник синонімів української мови
- кіпець — КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок. Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (Фр., V, 1951, 25). Словник української мови в 11 томах